Мільярдні витрати під виглядом відновлення: як Росія заробляє на окупованих територіях, — розслідування
Про це пише InformPalm, які отримали доступ до листування між російською владою та низкою компаній, яке перехопила група 256 КіберШтурмова. Під виглядом відбудови тимчасово окупованих територій України Кремль реалізує централізовану програму розподілу бюджетних мільярдів, які осідають у кишенях наближених до влади компаній.
Основна мета – не розвиток регіонів, а фінансове забезпечення військової присутності та збагачення прокремлівського бізнесу. Після вторгнення 2022 року Росія перенесла модель "освоєння Криму" на нові окуповані території. Йдеться не про інтеграцію, а про відпрацьований механізм, де накачування грошима, фіктивна відбудова, пропаганда та гарантії анонімності створюють ілюзію розвитку.
У реальності ж усі ресурси концентруються у російських підрядників, які формально не пов’язані зі своїми материнськими структурами. Схему курують шість російських міністерств, Мінбуд РФ має навіть спеціальний департамент для реалізації СІП.
КіберШтурмова отримала два списки з 2022 і 2024 років, де фігурують 194 російські компанії, допущені до робіт на ТОТ. Ці документи раніше не публікувались. Серед них, як маловідомі фірми-одноденки, так і великі гравці на кшталт "Ростелекому", "ВАДу", "Автодор-Инжиниринга" і "Р-Строй". Остання, наприклад, формально не афішує участь у роботах на окупованих територіях, хоча журналісти вже пов’язували її з проєктами в зруйнованому Маріуполі.
Механізм простий: компанія отримує контракт, залишає частину коштів собі і передає виконання іншим структурам. Як-от "СК Сириус", зареєстрована в Криму, яка після одного року роботи вже в процесі ліквідації. Більшість робітників завозять із Росії, створюючи мінімальне навантаження на місцеву економіку. Пропаганда ж використовує це як доказ "успішного відновлення".
Одною з компаній також є "Миранда-медиа" – одна з ключових, яка з 2014 року забезпечує телекомунікаційну інфраструктуру на окупованих територіях, зокрема в Криму та на Донбасі. Попри свою роль у легітимізації російської присутності, вона потрапила під санкції ЄС лише наприкінці 2023 року, а її дочірня структура "Миртелеком" продовжувала обслуговувати проєкти на ТОТ без жодних міжнародних обмежень ще довгий час.
Санкції досі охопили лише частину цієї системи. Більшість компаній зі списків працюють відкрито, мають активи в РФ та партнерів за кордоном. Удар по ним міг би не лише зупинити фінансування воєнних проєктів, а й розірвати корупційні зв’язки всередині системи. Але поки що Кремль успішно ховає бенефіціарів за ланцюгами субпідрядників і юросіб із "чистою" репутацією.
Распечатать
