Гуманітарка на продаж: як фонд «Українська свобода» і Rozmytny Avto заробляють на війні
Про це пише портал Антикор.
Суть листа, який наведено нижче, зводиться до того, що насправді «гуманітарні» автівки для солдатів продаються, а необхідні документи, які засвідчують «безплатну передачу» машин для фронту, оформлюються через підставні благодійні фонди і є чистісінької води фальшивкою, яка просто прикриває факт продажу машини. Ось текст листа, який нам прислав військовослужбовець (ненормативна лексика прибрана, однак ми цілком солідаризуємося з солдатом щодо її вживання у такому випадку):
«Вітаю, мене звати Володимир. Я військовослужбовець 116 тро. Хочу розповісти про 3,14здець, який відбувається з поставками гуманітарних машин на фронт і в нашу бригаду, зокрема. Автомобілів і так не вистачає, на них збирають переважно наші родичі.
Шукав пікап подешевше. Побачив оголошення, де продавець прямо пише, що він продає машину оформлену на нього через якийсь незрозумілий благодійний фонд. Списався з ним, він надіслав акт передачі та сказав, що угоду оформляв через контору Rozmytny Avto. Заглянув до них, о*уїв і не ви*уїв назад. У чаті люди та клієнти пишуть як вони собі машини оформляють.
Схема така: - автомобіль з Європи на європейських номерах ввозиться в Україну (це може бути не тільки купівля, а й реально пожертвувана машина!!!) - тут його оформляють на будь-який благодійний фонд, зазвичай фіктивний (подивіться, на що було оформлено вольво, там у них ні сайту, ні звітності) - потім авто йде на ринок, і ми змушені купувати на збори те, що повинні були отримати безплатно від партнерів! Ще буває таке, що автівка просто лишається в якогось типа і не доїжджає до фронту. А просто перепродається в тилу. Тепер зрозуміло, чому з обіцяних 30 машин до нас доходить максимум 5…»
З листа і доданого до нього «Акту приймання-передачі транспортного засобу, що є гуманітарною допомогою», випливає, що організацією, яка передала військовому цю «гуманітарну допомогу», а по факту – продала автомобіль для фронту, є Благодійна організація «Благодійний фонд “Українська свобода”». Дійсно, така організація існує, вона зареєстрована 10.06.2022 року у місті Рівне.
Директор – Тхорук Анастасія Володимирівна, засновники – вона ж і Корунов Ілля Володимирович. Щоправда, спочатку засновником БФ «Українська свобода» виступав Герасимчук Максим Васильович, але згодом передав свої права вищевказаним особам. Це законно, але у діяльності фонду відразу насторожує те, що за три роки його існування повністю відсутня звітність.
Відсутність звітності сама по собі нічого не говорить, але подальша перевірка у відкритих реєстрах викликає багато запитань. Почнемо з кінця – у листі солдата йдеться про те, що розмитнювали авто через контору Rozmytny Avto. У реєстрах щось бодай трохи схоже відсутнє. Пошук видає сліди сторінок в Інстаграм та Телеграм, але перехід за посиланнями результату не дає. Зате є активна сторінка Rozmytny Avto у Фейсбук, котра містить посилання на сайт: rozmytnyavto.com.ua, втім, спроба перейти за цим посиланням теж результатів не дає – сторінка не відкривається.
Однак водночас на ФБ-сторінці контори Rozmytny Avto вказаний телефон 067 778 5283, який одночасно є телефоном Благодійна організація «Благодійний фонд “Українська свобода”».
На яких підставах діє Rozmytny Avto – невідомо, але вона однозначно зв’язана з БФ «Українська свобода». Далі ще цікавіше. Щодо першого засновника БФ «Українська свобода», то це ФОП із Рівного Герасимчук Максим Васильович. Нічого особливого, однак судові реєстри видають куди цікавішу інформацію, оскільки Герасимчук Максим Васильович любить їздити автівкою у нетверезому стані. Причому регулярно:
А із рішення суду за 28.07.2020 року можна дізнатися, що на той момент Герасимчук працював брокером у конторі «Голден брок». Що дуже цікаво у наступному контексті, оскільки у нинішньої співзасновниці й директорки БФ «Українська свобода» Тхорук Анастасії Володимирівни. Яка теж є митним брокером:
На цьому відомості про Анастасію Тхорук вичерпуються, але її компаньйон по благодійному фонду Корунов Ілля Володимирович також цікавий персонаж. Це ФОП, зареєстрований в Рівному з таким же видом діяльності, як і у Герасимчука: «Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.». І, так само як і Герасимчук, пан Корунов любить порушувати правила дорожнього руху. А ще – має судимість по статті 358 ККУ – «Підробка документів». Як випливає із рішення суду по кримінальній справі № 12019180010000631, Корунов Ілля Володимирович у 2019 році був спійманий у Рівному з фальшивим посвідченням водія, яке він виготовив тому, що у 2018 році суд його позбавив права водити автомобіль за їзду напідпитку.
Щоправда, найгуманніший у світі Рівненський міський суд у складі судді Наумова Сергія Володимировича у тому ж 2019 році справу закрив «у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності», як самого суддю Наумова, так і підсудного Корунова.
Однак вся ця сукупність нам говорить про те, що військовий, який надіслав листа про свою епопею з купівлею «благодійного» авто для ЗСУ, має рацію – схема, яка реалізується через Благодійну організацію «Благодійний фонд “Українська свобода”» та незрозумілу контору Rozmytny Avto, є банальним ввозом в Україну «євроблях» під виглядом допомоги армії.
А всі її учасники - Тхорук Анастасія Володимирівна, Корунов Ілля Володимирович та Герасимчук Максим Васильович – звичайні бариги-перекупи, які барижили «бляхами» ще до закриття цієї скандальної схеми у 2019 році. Війна просто дала змогу налагодити знову ввіз євросміття в Україну, але вже під новим соусом – «благодійна допомога ЗСУ».
Скільки таких бариг працює під виглядом «благодійності» - не знає ніхто. Але те, що їх достатньо, зрозуміло будь-кому, хто має очі – погляньте на кількість «євроблях», які знову заполонили дороги України. І їздять у цих бляшанках зовсім не ті, для кого нібито завозяться ці автівки з-за кордону. А солдати тим часом не лише купують собі транспорт на власні гроші, їх ще й на цьому обдурюють сучасні «АвтоЄвроСкоти», які, сидячи в глибокому тилу, не мають ні совісті, ні страху. Якщо із совістю в них все ясно, то от щодо страху можна не сумніватися, що ті, кого б мали боятися ці бариги, теж в долі. Чи хтось має іншу думку?
Распечатать
